Що таке фізичне насильство?

1. Будь-які тілесні покарання та нанесення пошкоджень. Навіть, якщо розмір завданої шкоди є «невеликим», а агресор виправдовується тим, що його «довели» – це все одно насильство. Жодне, навіть найменше фізичне покарання, не є нормою стосунків або способом розв’язання суперечок. За нанесення ушкоджень людину можна притягнути до кримінальної відповідальності.

2. Контроль над тим, куди людина ходить. Якщо комусь із сім’ї заборонено виходити з дому, або йому треба постійно «відпрошуватися», щоб кудись піти чи зустрітися з друзями або родичами, треба терміново звертатися за допомогою до правоохоронних органів.

3. Коли батьки або родичі примушують або заохочують дитину вживати наркотики або алкоголь.

4. Коли один з членів родини хворіє або не може піклуватися про себе, але йому не надають необхідної допомоги – це також насилля.

Але фізичні покарання є у багатьох сім’ях, чим вони шкідливі?

1. Фізичні травми елементарно шкодять здоров’ю. Для дитини вони можуть призвести ще й до проблем з фізичним і психічним розвитком.

2. Стрес і тривога, які завжди переживає жертва насилля, можуть мати набагато більші наслідки, ніж сама фізична травма. Часто вони стають причиною реальних захворювань, які не з’явилися б, якби не було цих переживань (так звані психосоматичні хвороби).

3. Проблеми у спілкуванні. Людина, яку постійно ображали і били, перестає довіряти іншими. Підсвідомо вона може вважати, що тепер усі хочуть їй нашкодити.

4. Фізичне насильство майже завжди супроводжується психологічним тиском. Людина, яка йому піддається, ризикує захворіти на важку депресію. А це погіршує загальний стан здоров’я.

5. Фізичне насильство може навіть призвести до смерті. За статистикою, 38% убивств жінок – справа рук їхніх партнерів. Саме тому не можна терпіти постійні побої та тілесні ушкодження.


Припустимо, в сім’ї нема насильства, але як дізнатись, що воно не трапиться в майбутньому?

Фізичне насильство не трапляється «на рівному місці». Воно завжди проявляється вже як наслідок психологічного.

Спочатку один з партнерів може контролювати іншого, обмежувати коло спілкування. І якщо не отримає відсіч – перейде до фізичного насильства. Агресор несвідомо обирає в пару «жертву» – людину з низькою самооцінкою, яка не вміє говорити «ні».

У моїй сім’ї вже було насильство. Що мені із цим робити?

Обов’язково почніть говорити про це. Скажіть людині, що така поведінка неприпустима.

Якщо ви дитина і бачите насильство у відносинах між батьком і матір’ю, дочекайтеся, поки сварка припиниться, і вони будуть у спокійному стані, та скажіть, що ця ситуація вам не подобається, лякає і засмучує вас. Нагадайте, що любите їх обох і не можете вибрати одну сторону.

Якщо ви – дорослий, скажіть що така поведінка для вас неприйнятна, переходить межі, і ви не будете з цим миритися. Якщо ви промовчите, людина буде думати, що нічого страшного не сталося, і ви стерпите це знову.

А якщо я особисто зазнаю фізичного насильства у своїй сім’ї, що мені із цим робити?

Крок 1: Якщо у вас є діти, першою справою має стати їхня безпека. Попросіть родичів або друзів взяти до себе дітей, поки ви вирішуєте ситуацію.

Крок 2: Поїдьте до лікарні, зніміть побої та отримайте експертний висновок. Пам’ятайте, що побої можна зняти впродовж трьох днів з дня їх отримання. Якщо ви не знаєте, в якій лікарні це зробити, зателефонуйте на 102, вам нададуть всю інформацію.

Крок 3: Напишіть дві копії заяви та подайте їх у поліцію, зареєструйте обидві. Кожна з двох копій зареєстрованих заяв повинна мати вхідний реєстраційний номер та штамп. До заяви треба прикласти знімки побоїв та експертний висновок лікарів.

Крок 4: Із зареєстрованою заявою, знімками побоїв та висновком лікарів зверніться до юриста. Для отримання юридичної допомоги (розлучення з чоловіком-агресором, судові питання щодо батьківських прав на дітей, поділу майна тощо) можна звернутися до одного із Центрів надання безоплатної правової допомоги. Контактний телефон - 0 800 213 103 або до Соціальних служб з питань сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання.

Крок 5: Якщо вам потрібна психологічна допомога – отримайте її безкоштовно в Соціальній службі з питань сім’ї, дітей та молоді за місцем проживання.

Якщо агресор лютує прямо зараз, я можу його якось зупинити?

В ідеалі, коли партнер тільки починає заводитися – візьміть документи, гроші, дитину та ідіть геть. Якщо агресор вже мчить на вас з ременем, немає сенсу з ним розмовляти.

Але на початкових етапах фізичну агресію може зупинити здорова розмова, як між дорослими. Прості запитання можуть знизити градус конфлікту і змусити людину замислитися: «Я тебе чимось ображаю? Я роблю щось, що тебе травмує? Послухай, те, що ти робиш, – мене ранить».

Водночас, є ситуації, коли з агресором неможливо домовитися. Щоб визначити, чи саме така ситуація у вас, запропонуйте парнеру звернути увагу на конфлікт у вашій парі і поділіться своїми почуттями. Якщо він заперечуватиме, що це спільна проблема і наголошуватиме, що це ваша особиста проблема чи провина, то домовитися з ним буде неможливо. І треба завершувати стосунки.

У мене також є дитина – як я можу захистити її?

Якщо ви відчуваєте, що насувається небезпека від партнера, в першу чергу потурбуйтеся про безпеку дитину. Найкраще – забрати її та піти з квартири/ будинку. Якщо ж такої можливості немає – відведіть її в іншу кімнату, включіть мультики, дайте м'яку іграшку. Якщо ще є час – принесіть воду, теплий солодкий чай. ­Коли все закінчиться, заспокойте її, обійміть, дозвольте виплакатися, покричати, висловити емоції.

Потім варто звернутися до дитячого психолога. Такі психологічні травми можуть вплинути на розвиток дитини, її ставлення до себе і до інших людей. Чим швидше ви організуєте їй психологічну допомогу, тим швидше припините вплив травматичних переживань.

У моїх сусідів відбувається домашнє насильство, а інколи я бачу такі ситуації на вулиці. Як я маю діяти?

Якщо Ви стали свідком домашнього насильства, тим більше із навмисним завданням тілесних травм, телефонуйте в поліцію на 102. Паралельно викликайте мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги, контакти якої Ви можете знайти на цьому сайті.

А друзі, знайомі, колеги, які не говорять про насильство у своїй сім’ї – як розпізнати, якщо комусь із них потрібна допомога?

Людина, яка стикається із насильством удома, зазвичай приховує це. Та є певні ознаки, які допоможуть зрозуміти, що вона потребує допомоги.

1. Часто жертви домашнього насилля, кажуть, що отримали травми, бо впали або через нещасний випадок. Але такі травми, наприклад, як синці і садна на щоках, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, зазвичай є результатом побиття.

2. Ще більш очевидними проявами насилля є пошкодження на тілі, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя). Це той випадок, який потребує негайного втручання.

3. Незвичні опіки, наприклад, цигаркою. Опіки наносять людині подвійну шкоду: окрім фізичного болю, вони залишають сліди на все життя. І нагадують людині про ситуацію, коли вона була беззахисною.

4. Рани і синці на різних стадіях загоєння та різних частинах тіла. Вони свідчать про те, що людину б’ють систематично.

І що, агресора можуть покарати за фізичне насильство?

За фізичне насильство може наступати кримінальна та/або адміністративна відповідальність.

Домашнє фізичне насильство – це злочин.

Якщо присутні тілесні ушкодження, діє Кримінальний кодекс України. Покарання може включати громадські роботи, арешт, обмеження або позбавлення волі. Додатково агресор може бути притягнутий до відповідальності за статтями за вбивство, доведення до самогубства, побої, катування.

Міра покарання залежить від наявності обтяжуючих обставин. Це повторне вчинення, особлива жорстокість, алкогольне або наркотичне сп’яніння. Або ж якщо насильство скоєне щодо вагітної жінки, людини похилого віку або з інвалідністю, малолітньої дитини або у її присутності.

Якщо фізичні травми відсутні, але є шкода фізичному чи психологічному здоров’ю людини, то діє Кодекс про адміністративні правопорушення. Такі дії караються штрафом, громадськими роботами або адміністративним арештом.

Невідкладна допомога
Гаряча лінія ГО «Ла Страда - Україна» з протидії насильству в сім’ї
0 800 500 335 / з мобільного – 116 123
Гаряча лінія ГО «Ла Страда - Україна» із захисту прав дітей
0 800 500 225 / з мобільного – 116 111
Соціальні служби з питань сім’ї, дітей та молоді
Національна поліція України
Центри надання безоплатної правової допомоги